Зміни в оподаткуванні для ФОП
Обов’язок використання РРО
З 1 січня 2022 року обов’язок використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) при розрахунках зі споживачами стосується фізособ-підприємців 2-4 групи, незалежно від виду діяльності та рівня доходу. Податкова служба пропонує спеціальне безкоштовне програмне забезпечення, яке перетворює будь-який ґаджет з Windows або Android на касовий апарат - програмний РРО.
Зміна розмірів податкових відрахувань
З початку 2022 року мінімальна зарплата становитиме 6500 грн. У жовтні вона зросте до 6700 грн. Прожитковий мінімум для працездатних осіб становитиме: з 1 січня по 30 червня — 2 481 грн; з 1 липня по 30 листопада — 2 600 грн; з 1 до 31 грудня — 2 684 грн.
Розмір мінімальної зарплати, встановлений на 1 січня, впливає на граничні обсяги доходів, від яких залежить право підприємців застосовувати спрощену систему оподаткування. Тож, станом на 1 січня 2022 року річний ліміт доходу для ФОПів - спрощенців складе:
І група — 1 085 500 (167 розмірів мінзарплати);
II група — 5 421 000 (834 розміри мінзарплати);
III група — 7 585 500 (1167 розмірів мінзарплати).
Зміниться ставка єдиного податку, прив'язаного до прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати:
- для І групи «спрощенців» розмір єдиного податку встановлює місцева влада, але не вище 10% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня звітного року (248,1 грн);
- для ІІ групи розмір єдиного податку також встановлює місцева влада, але не вище 20% мінзарплати, встановленої на 1 січня звітного року (1300 грн).
Зміниться розмір мінімального єдиного соціального внеску. Так як ставка єдиного соціального внеску встановлена на рівні 22% від мінімальної заробітної плати, тому у 2022 році ЄСВ для платників єдиного податку становитиме:
з 1 січня 2022 року — 1 430 грн (6 500 грн х 22%);
з 1 жовтня 2022 року — 1 474 грн (6 700 грн х 22%).
Мешканці Рівненщини сплатили понад 6 млрд грн податку на доходи фізичних осіб
Упродовж 2021 року з доходів фізичних осіб, які працюють на Рівненщини, податкові агенти утримали та перерахували до зведеного бюджету 6 млрд 469 млн грн податку на доходи фізичних осіб. За словами в.о. начальника Головного управління ДПС у Рівненській області Віталія Чуя, близько 75 відсотків з цієї суми, або 4 млрд 840 млн грн., перераховано до місцевого бюджету.
В порівнянні з надходженнями за аналогічний період минулого року, як зауважує очільник податкової служби Рівненщини, приріст податку на доходи фізичних осіб склав 23 відсотка. А в абсолютній величині додаткові надходження перевищили 1 млрд 213 млн гривень.
За словами Віталія Чуя, контроль за легалізацію ринку праці - у пріоритетах діяльності податкової служби області. Адже податок на доходи фізичних осіб залишається головним бюджетоформуючим платежем. Нині він становить понад 54 відсотка від загальних надходжень до зведеного та близько 72 відсотків до місцевого бюджетів.
Керівник податкової служби області також радить не лише роботодавцям дотримуватися норм законодавства, а й не забувати громадянам про власну відповідальність за наслідки нелегальних трудових відносин, на які вони погоджуються. Адже, якщо людина працює без трудового договору, фактично на усних домовленостях з працедавцем, вона може не розраховувати на гідні умови праці чи на виплату лікарняних або ж грошової компенсації у разі нещасного випадку, як і на пенсійне забезпечення, адже ні трудового стажу, ні відрахувань до пенсійного фонду у неї не буде.
Чи застосовуються РРО та/або ПРРО підприємствами споживчої кооперації при здійсненні діяльності на території села та сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва?
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336), затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік № 1336).
Згідно з п. 4 Переліку № 1336 підприємства споживчої кооперації при здійсненні роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, а також сільськогосподарські товаровиробники, які використовують продукцію власного виробництва, мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема для роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва – 250 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).
При цьому, відповідно до п. 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» із змінами та доповненнями у разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій, суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та/або ПРРО та проводити розрахунки із застосовуванням РРО та/або ПРРО.
Чи можуть скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням фізичні особи, які у період з 2005 року до 2010 року були депутатами сільських, районних та обласних рад?
Добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Декларантами не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 01 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).
До осіб, уповноважених на виконання функцій держави, належали, зокрема, депутати сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад (ст. 2 Закону № 356, зі змінами, внесеними Законом України від 11 липня 2002 року № 90-IV із змінами та доповненнями, та Законом України від 23 лютого 2006 року № 3490-IV).
Категорії посад в органах місцевого самоврядування визначено ст. 14 Закону № 2493, з якої випливає, що депутати місцевих рад не є посадовими особами органів місцевого самоврядування.
Враховуючи викладене, фізичні особи, які були депутатами місцевих рад у 2005 – 2010 роках та при цьому не займали посад в органах місцевого самоврядування, не одержували заробітну плату за рахунок державних коштів або за рахунок місцевого бюджету, а також не подавали або не мали подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції, можуть скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням.
