A A A K K K
для людей із порушенням зору
Повчанська громада
Рівненська область, Дубенський район

Історія Повчанської територіальної громади

Повчанську територіальну громаду було утворено 1 червня 2018 року відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» внаслідок об’єднання Повчанської (із селами Повча та Будераж) та Миколаївської (із селами Миколаївка, Яблунівка, Гнатівка, Підбрусинь та Буди) сільських рад. А у 2020 році до громади приєдналась Мильчанська сільська рада, куди входить два населені пункти Мильча та Пирятин.

          Села, як і люди, мають свою історію і у кожного вона своя – велична і проста.

          Село Повча – має давню та цікаву історію. Розташоване на Повчанському плато висотою 354 м. над рівнем моря на Волинській височині при річці Адністратці, яку ще називають Повчанкою. Тут виявлено майстерню крем’яних знарядь мідної доби, а також древній курган. Перша письмова згадка датована 1583 роком, її зустрічаємо в актах при переписі маєтків князів Острозьких.

          Існує декілька версій походження назви села Повча, основна назва Повк «войовничий, сильний» або староруське полкь «войсько».

          Архітектурною пам’яткою ХІХ століття є Свято-Троїцький храм, який був побудований 1827 року князем Михайлом Любомирським.

          Влітку 1895 року з Млинівщини у село насувалась холера. Щоб зупинити страшну хворобу жителі Повчі вирішили поставити пам’ятний знак із хрестом  та освятити його. Епідемія зупинилась, а пам’ятник і досі стоїть на тому ж місці, як нагадування, що віра і щира молитва рятує.

          У 1917 році село перебувало у складі УНР. Після закінчення Першої світової війни, вже в 1919 році, населений пункт перебував під окупацією Польщі і був включений до Вербської ґміни. Польський уряд роздавав тутешню землю своїм офіцерам, так, на горі у центрі села побудував будинок і проживав капітан у відставці, після його смерті будинок зруйнувався, а гору ще й зараз називають Капітанкою.

          З моменту підписання пакту Молотова-Ріббентропа 1939 Повчу захопили сталінські війська. Після Другої світової війни село перебувало на території театру воєнних дій УПА.

З 1944 року розпочинає свою історію Повчанська школа, яка спочатку була відкрита як початкова, а 1973 року, з будівництвом нового приміщення, школа отримала статус середньої. Від початку 1949 року у селі діє бібліотека, а з 1967 – будинок культури.

          Село Будераж – входить до Повчанської сільської ради з 1991 року. На його околицях було знайдено залишки давньоруського городища. Назва Будераж належить до старовинних типу Вітораж, Збараж, Кураж, де кінцеве «ж» утворилось з «д» внаслідок давньої специфіки формування присвійних прикметників. Тому Будераж — це первісний прикметник, oj відповідає на питання «чий» (населений пункт). Він утворений з імені людини Будерад, де початкове (компонентне) «Буд» розвинулось з дієслова будити, а «рад» — із радіти, що в комплексі могло виражати побажання народженому: «Хай буде радісним, нехай стане бадьорим!» Давні імена зразка Будерад, Собірад, Милорад засвідчені з кінця XI століття і вживаються подекуди й зараз.

          Перша письмова згадка про село Мильча належить до 1570 р. А ще згадується, що під час Національно-визвольної війни в 1648 р. селяни розгромили маєток місцевого феодала. На Україні в 1630 р. була прийнята унія на чолі з Касіяном Саковичем, яка не минула і Мильчанський монастир Різдва Богородиці, який заснований в 1602 р. князем Острозьким.

В Почаївському архіві збереглася довідка за 1602 р. «Про передачу поміщиком Яковом Шкодою, Мильчанському монастирю маєтку Дорошнюк». Пізніше поміщики Яловицькі дали цій обителі фундуші, які були затверджені Луцьким єпископом Афанасієм Пузином та Митрополитом Київським Петром Могилою. В 1640 р. на кошти поміщика Олександра Яловицького була побудована Різдво-Богородична кам’яна церква, яка стоїть і донині. В 20-х роках ХІХ ст. монастир  закрили. У 1872 році на  добровільні  пожертви пастви  та  прихожан  у  підвальному приміщенні  храму  було  обладнано  церкву  на  честь  Преподобного  Онуфрія Великого, тоді ж встановлена  благодатна  різьблена  ікона  Преподобного  Онуфрія. Саме  до  неї  приїздило  багато  паломників  з  різних  міст і сіл. Існує  багато  легенд  щодо  чудотворності  цієї  ікони. Так, в червневий  відпускний  день,1965 р, у  храмі  було  багатолюдно, прочани  навіть  залишалися  наніч. Серед  них  була  матір  з  німою дівчинкою. Читали "Акафіст", і раптом  сталося  диво - дівчинка, яка  від  народження не  проронила  ні  слова, голосно, дивлячись  мамі  в очі , промовила: " Ма- мо, мамо!!! Я хочу  на  вулицю". Присутні  завмерли, мати  плакала  від  щастя. Упродовж  багатьох  років хворі отримували  тут  зцілення , про що  свідчать  реліквії  на  старовинній іконі.

Щодо походження назви села Мильча існує легенда, про те, що на цій землі жив колись пан Милецький, і землю його назвали Милецькою. У пана була дочка, яку називали Мілкою. Після смерті дочки пан Милецький перейменував село на Мілку. З часом почали казати Мільча, а пізніше – Мильча.

Тут, як і в Повчі, стоїть пам’ятний знак 1895 року, що був побудований  для припинення епідемії холери.

Розпочала своє функціонування приблизно у 1910 році школа, що знаходилась у попівській хаті.

У 1914 році на честь перемоги над російською армією австрійська влада поставила кам’яний пам’ятник на вершині якого був розміщений двоголовий орел, пам’ятник називають «австрійська стела».

Село Пирятин вирізняється з поміж інших цікавим переказом, записаним у 60-х роках ХХ століття. Це історія одного із жителів села і розповідав він своїм нащадкам про те, що через село Пирятин на місце Берестецької битви прямував сам Тарас Григорович Шевченко, який сидів біля ставу і робив замальовки нашого краю зі словами: «Отут кляті бусурмани Богдана тримали». Мова йде про битву під Берестечком, коли татари захопили Богдана Хмельницького у полон.

В 1800 році в селі був побудований Свято-Михайлівський храм. У період радянської влади в приміщенні храму було облаштовано музей села.

Тут колись був млин, вітряки, смолярня, великий рибний став, лісові пасіки та промислові кар’єри.

1 вересня 1974 року розпочала свою роботу Мильчанська ЗОШ, що знаходиться в селі Пирятин.

Населений пункт Миколаївка утворений внаслідок земельної реформи  1936 року, яка проводилась урядом Польщі.

Початок розбудови села розпочинається з 1948 року, коли у селі утворили Колгосп імені Шевченка. Тут діяли також сільгоспартілі «Комсомолець», «Ленінський шлях». Згодом усі ці колективні господарства об'єднали в один під назвою «Ленінська «Іскра». За радянських часів в селі працювали адмінбудівля (колгоспу, сільської ради), колгоспна їдальня, ремонтна майстерня тракторної бригади, тваринницькі приміщення, лазня, кондитерський та ковбасний цехи, звірогосподарство, а також торгові точки, відділення зв'язку, фельдшерсько-акушерський пункт, побудовано два житлові багатоквартирні будинки. У 1971 році діти розпочали відвідувати Миколаївську школу. Будинок культури побудовано у 1977 році, де також було приміщення сільської бібліотеки.

Точної дати виникнення населеного пункту Гнатівка немає. Раніше вважалося, що воно засноване в кінці XVIII ст., зараз у літературі переважно згадується початок XIX століття.

Імовірно, що назване село так  тому, що  першим  чоловіком, який поселився  на  цій  землі, був Гнат.

За радянських часів у селі Підбрусинь розташовувались бригада колгоспу «Ленінська «Іскра», вирощували зернові культури, цукрові буряки, розвивали м’ясо-молочне тваринництво. Працювала також початкова школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв’язку.

Колонія Едвардівка в 1887 р. належала до Дубенського повіту Волинського воєводства, було там 25 домів і 200 жителів. У Едвардівці проживали різні національності: поляки, чехи та євреї. На території села була польська школа.

Згодом село було перейменоване у Яблунівку, ця назва лишилася і по сьогодні.

Історію життя уродженки с. Едвардівка (тепер Яблунівка), Ірини Бучковської,  хочемо розповісти вам:

— Мій батько Олександр Бучковський — поляк за національністю — народився неподалік Дубна в польській колонії Едвардівка і був молодшим із трьох братів. Дід Бучковський двох старших синів наділив землею, а молодшого, мого батька, послав вчитися в Дубно. Батько був освіченою людиною і за Польщі працював у податковому відділі Дубенського повітового староства (щось на кшталт міської управи). Там і познайомився з моєю мамою Анною Толстою. Мамина родина Толстих — із Дерманя. Мій дід Наум Толстий був військовим фельдшером, і деякий час вони з бабусею Анною Карлівною жили в Острозі, дід там працював у шпиталі. Мали восьмеро дітей, у кожного з яких склалося непросте життя…

Батьки Ірини одружилися в Дубні в 1919 році. А в 1920-му прийшла в цей світ і маленька Ірина. Її батьки не мали власного житла, тому винаймали чужі помешкання. Народилася пані Ірина на вулиці Паненській (тепер Шевченка). Як вона пригадує, її мама Анна Наумівна з молодих років мала хист до шиття. Жінка й досі зберігає машинку «Zinger», яку її мама придбала в 1914 році на свою першу зарплату вчительки (вона один рік вчителювала в Острозі). Як ця машинка їх потім рятувала!

— У батьків я була єдиною дитиною, — розповідає Ірина Бучковська, — бо вони вважали, що можуть дати хороше забезпечене життя лише одній дитині. Ми на той час були досить небідною сім’єю. Батько одержував платню у 200 злотих.

Ірина Бучковська в 1938 році закінчила Дубенську польську гімназію. Заклад був платним, і батько, як державний службовець, платив за навчання доньки трохи більше 50 злотих за семестр.

У гімназії вчилися разом хлопці й дівчата. Ірина Бучковська згадує, яку форму носили гімназистки — спіднички плісе і блузки синього кольору, а взимку одягали синє пальто під пояс з сірим каракулевим коміром. Пані Ірина добре пам’ятає й вчителів — здебільшого це були поляки. Вчили, окрім інших предметів, латину, французьку й українську мови. На урок Закону Божого приходили батюшка, ксьондз і равин, адже більше половини класу були євреями, а ще — поляки і росіяни.

Закінчивши в 1938 році гімназію, Ірина Бучковська поїхала навчатися до Львова у гендльовий ліцей.

Ось як розповідає Ірина Бучковська про початок війни у вересні 1939-го:

— Почула страшний гул. Дивлюся на небо, а там — чорна хмара літаків. Таке я бачила перший і єдиний раз. Побігла притьмом додому, а на вулицях уже жодної живої душі нема. Бачила, як на Дубно впало дві бомби. Перша влучила в новенький двоповерховий будинок нотаріуса, друга впала за мостом. Це було єдине бомбардування міста, і це мій єдиний спогад про справжню війну…

Після цього бомбардування дядько Михайло Бучковський відвіз нас на хутір Едвардівку, щоб ми пересиділи в них ці страхіття. Коли ж через тиждень поверталися назад львівською дорогою, то зустріли совєтські війська, які входили в Дубно.

За нової влади одразу на другий день закрилися усі магазини. Вулиці спорожніли. Ніхто не працював. Як ми ту першу зиму пережили, то я й не знаю. Потім відкрили один кооперативний магазин, в якому були основні продукти. Згодом — кондитерську Зомера. Навіть перші радянські тістечка я пам’ятаю. Пішла працювати на пошту. Був наказ зняти на будинках усі поштові скриньки червоного кольору з білим орлом. Знесли їх на пошту, де перефарбовували на синій колір, а я трафаретом наносила білою фарбою слово «почта». Так я заробляла гроші на хліб.

А одного зимового дня 1940 року до їхньої оселі зайшли кілька чоловіків у білих кожухах, і наказавши батькові взяти змінну білизну, забрали його. Відвели до дубенської Брами, в якій на другому поверсі тримали заарештованих. Туди помістили всіх дубенських поляків, яких заарештували в один день. Відтоді Ірина Бучковська більше не бачила батька.

А через деякий час вночі «навідались» солдати і наказали Ірині та її мамі збирати речі.

— Ми з мамою думали, що нас повезуть на розстріл, — розповідає Ірина. — Тому коли сказали збирати речі, ми відмовилися, бо ж все одно розстріляють. Але солдатики були добрі — зібрали мої зошити, книжки. Кажу, навіщо це нам? А він: «Згадаєш ще мене». Мамину швейну машинку теж повантажили. Привезли нас на вокзал, а там вздовж колії скільки видно в обидва боки сидять з клунками люди. Посадовили нас у вагони-теплушки і повезли на схід. Їхали ми два тижні. Один раз на день відчиняли двері вагона і давали буханець хліба і відро якоїсь баланди. Разом з нами їхали три польські сім’ї моїх подружок. Їхала і єврейська сім’я, в якій було багато дітей, одне одного менше, бідота. У поле випускали один раз на добу. На щастя, це був квітень, було тепло.

Наприкінці квітня потяг прийшов у Казахстан на станцію Тайинша, а звідти ватажівками повезли людей у село за 75 кілометрів.

— Виявилося, що це було польське село, в якому жили переселенці з 1936 року із польського прикордоння, — розповідає пані Ірина. — Ми сиділи на площі, до нас приходили місцеві і розбирали по хатах. Роботи ніякої не було. Нас рятувала мамина машинка «Zinger» і мамині руки. Так ми прожили довоєнний 1941 рік.

Коли ж почалася війна, повезли на будівництво залізниці, поселивши в бараках.

— Ми клали шпали і засипали пісок. Ставилися до нас не так, як до своїх людей. Давали хлібні картки. Мені на 700 грамів, мамі — на 300. Там ми познайомилися з інженером із Корця Немисловським і його дружиною. З ними ми й жили в одній фінській хатині, а за стіною жив начальник цього будівництва. Мама обшивала і їхні родини.

Потому доля закинула пані Ірину під Свердловськ до Каменськ-Уральського — вона працювала обліковцем в організації «Взривпром», яка прокладала тунелі в горах. Там познайомилася із своїм майбутнім чоловіком Ісааком Грінбергом, якого вивезли на схід із Кишинева. Молоді побралися у 1944 році.

— Коли відкрили другий фронт, у нас забрали радянські паспорти, — розповідає пані Ірина. — Усіх сфотографували і видали паспорти, заповнені англійською мовою. Деякий час ми одержували американські посилки з продуктами і навіть були військові вовняні шарфики захисного кольору, які я розпускала і плела з них светри і шкарпетки. А потім ці документи знову забрали.

Про долю свого батька Ірина Бучковська дізналася пізніше. У 1942 році його разом з багатьма поляками випустили і направили до Самарканду. Там формувалося польське військо генерала Андерса, куди й потрапив батько Ірини Бучковської. Був він писарем, бо мав гарний почерк. Батько писав, що подав рапорт на відпустку, щоб забрати родину. Та через деякий час одержали лист від батька з Єгипту.

— З листа ми дізналися, що саме в той день, як він мав вирушати до нас, підійшов корабель і польську армію відправили ним до Єгипту, — розповідає п.Ірина. — Батько мав хвороби серця, ревматизм. У Єгипті потрапив до шпиталю, звідки його перевезли в Англію у шпиталь. Там він і помер у 1948 році. Батько в Англії поклав на депозит на моє ім’я три золотих хрестики з Єрусалима, які потім мені переслав брат, який живе в Польщі. Згодом я одержала батькову пошматовану валізу, в якій були піжами зі шпиталю, плед, поїджений міллю, солдатський ніж, ложка, виделка і багато фото з Єгипту.

У 1949 році заарештували Ісаака Грінберга. Вкотре зробили в квартирі обшук, забрали альбоми, документи, прикраси. Не знаючи, що йому «пришити», звинуватили в розповсюдженні анекдотів і в тому, що хвалив хороші дороги в Румунії. Дали п’ять років, відправивши в Апатити Мурманської області. Щоправда, відбувши два роки, чоловік повернуся.

На той час у сім’ї вже було двоє синів — Олександр і Борис, названі на честь дідів. Залишившись сама з дітьми і мамою, пані Ірина вирушила додому в Україну. Спочатку зупинилися у Рівному в родині брата Леоніда Молчановського, яка мешкала на тодішній вулиці Червоноармійській (тепер Петлюри). Велика і дуже дружна родина, яка об’єднала сім’ї Молчановських, Толстих, Салієнків, Бучковських, Грінбергів завжди, і в горі, і в радості, підтримували одне одного і допомагали. От і з поверненням із заслання сім’ї Ірини Бучковської зібралася гуртом родина, щоб допомогти, порадити, де краще починати їхнє нове життя. Сім’я повернулася в рідне Дубно.

Потроху ставали на ноги, ростили дітей. Ірина Олександрівна працювала бухгалтером, чоловік — виконробом. Мама Анна Наумівна прожила в сім’ї дочки до кінця життя — померла в 1973 році у віці 83 роки. Чоловіка не стало двома роками раніше.

Перша  письмова згадка  про  село Буди датується 1740 р.

На території  села знаходяться три могили-кургани,  які називаються  у народі «шведськими». Одна – на найвищому пагорбі в  селі, друга  - на  хуторі і третя – в лісі. Очевидно, перша могила-курган, яка за формою подібна на будку і дала  назву  селу.

Жителі села пізнали за час існування населеного  пункту чимало радості й горя. І це стосується не  тільки воєнного часу. Зокрема, у повоєний  період потерпіло чимало громадян за причетність до ОУН та УПА. Зокрема, 21 жовтня 1944 року з Будів на спецпоселення  у Пермську область «особливою  нарадою» визначена сім’я учасниці ОУН Любові Семенівни Корнєєвої, у склад сім’ї входили  мати, сестри  та  племінниця. Того ж дня, за   участь в  ОУН Йосипа Григоровича Полюжинського, із села  виселено  його  батька, матір  та  брата.

Історію творять маленькі люди в великій кількості і ми не можемо не погодитись із цим твердженням, адже за даними науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією. Рівненська область» опубліковані біографічні довідки про осіб, які зазнали політичних репресій з боку радянського тоталітарного режиму, а згодом були реабілітовані, серед них чимало жителів Повчанської територіальної громади, а саме:

с. Буди

Дейнека Петро Климович, 1897 р. н., с. Буди Вербського р-ну. Українець, селянин. Прож. с. Буди Вербського р-ну. Заарешт. 25 грудня 1949 р. Обвинувач. за ст. 20-54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ОН при МДБ СРСР 3 червня 1950 р. на 10 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 16 травня 1956 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 19 травня 1993 р. (СБУ, 12832)

Жабокрицька Горпина Степанівна, 1896 р. н., с. Хотин Козинського р-ну. Українка, неписьменна, селянка. Прож. с. Буди Вербського р-ну. Заарешт. 11 серпня 1948 р. Вербським РВ МДБ. Обвинувач. за ст. 5-33 КК УРСР. Засудж. ОН при МДБ СРСР 2 січня 1951 р. на 10 р. заслання у віддалені райони СРСР. Висновком Управління військових трибуналів ЧА від 21 січня 1955 р. вирок скасовано, справу припинено за недостатністю доказів, із заслання звільнено. (СБУ, 1749).

Жабокрицький Володимир Максимович, 1923 р. н., с. Буди Вербського р-ну. Українець, освіта 4 кл., селянин. Прож. с. Савчуки Козинського р-ну. Заарешт. 11 серпня 1948 р. Обвинувач. за ст. 5-33 КК УРСР. Засудж. ОН при МДБ СРСР 2 січня 1951 р. на 10 р. заслання у віддалені райони СРСР. Звільн. 26 лютого 1954 р. Висновком Управління військових трибуналів ЧА від 21 січня 1955 р. вирок скасовано, справу припинено за недостатністю доказів, із заслання звільнено. (СБУ, 1749)

Жабокрицький Олексій Павлович, 1907 р. н., с. Буди Вербського р-ну. Українець, селянин. Прож. с. Буди Вербського р-ну. Заарешт. 22 липня 1948 р. Обвинувач. за ст. 20-54-1а КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 7 жовтня 1948 р. на 25 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Ухвалою ВТ ПрикВО від 16 серпня 1955 р. термін покарання знижено до 7 р. ВТТ і 2 р. позбавлення прав. Звільн. 2 вересня 1955 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 12 листопада 1992 р. (СБУ, 10238).

Копачинський Юрій Тимофійович, 1919 р. н., с. Білогородка Вербського р-ну. Українець, неписьменний, селянин. Прож. с. Буди Вербського р-ну. Заарешт. 3 грудня 1945 р. Постановою УМВС у Рівненській обл. від 28 березня 1946 р. справу припинено, направлено на спецпоселення у Печорський вугільний басейн на 6 р. (СБУ, 3156).

Остапчук Максим Арсентійович, 1926 р. н., с. Миньківці Вербського р-ну. Українець, освіта 4  кл., учень швейної майстерні при артілі інвалідів у м. Дубно. Прож. с. Буди Вербського р-ну. Заарешт. 12 вересня 1947 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 16 січня 1948 р. на 25 р. ВТТ і 5  р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Ухвалою ВТ гарнізону м. Іркутськ від 31 серпня 1960 р. термін покарання знижено до 15 р. ВТТ. Звільн. 8  квітня 1961  р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 5  квітня 1992 р. (СБУ, 10536).

Панчук Олена Іванівна, 1927  р.  н., с. Буди Вербського р-ну. Українка, освіта 3  кл., селянка. Прож. с.  Буди Вербського р-ну. Заарешт. 18  червня 1947  р. Обвинувач. за ст.  20-54-1а КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 9 серпня 1947 р. на 10 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав. Звільн. 4  листопада 1954  р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 30 грудня 1991  р. (СБУ, 6978).

Перетятко Володимир Якимович, 1929 р. н., с. Буди Вербського р-ну. Українець, освіта 2 кл., селянин. Прож. с. Буди Вербського р-ну. Заарешт. 9  вересня 1947  р. Обвинувач. за ст.  20-54-1а КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 16 січня 1948 р. на 10 р. ВТТ з конфіскацією майна. Звільн. 27  вересня 1954  р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 29 листопада 1991 р. (СБУ, 10536).

Попович Степан Євтихійович, 1927 р. н., с. Буди Вербського р-ну. Українець, селянин. Прож. с. Буди Вербського р-ну. Заарешт. 9  вересня 1947  р. Обвинувач. за ст.  20-54-1а КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 16 січня 1948  р. на 10  р. ВТТ з конфіскацією майна. Звільн. 20 липня 1954  р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 10 грудня 1992 р. (СБУ, 10536)

с. Яблунівка

Антонюк Тетяна Степанівна, 1924 р. н., с. Едвардівка Дубенського р-ну. Українка, освіта 3 кл., селянка. Прож. с. Едвардівка Дубенського р-ну. Заарешт. 25 квітня 1946 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Постановою прокуратури військ МВС Рівненської обл. від 19 лютого 1948 р. справу припинено, з-під варти звільнено. (ДАРО, 2000).

Бучковський Олександр Іванович, 1896 р. н., с. Едвардівка Рівненської обл. Поляк, освіта 2 кл., безробітний. Прож. м. Дубно, вул. Шевченка, 43. Заарешт. 10 квітня 1940 р. Дубенським РВ НКВС. Обвинувач. за ст. 54-13 КК УРСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 7 травня 1941 р. на 5 р. ВТТ. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 21 березня 1989 р. (ДАРО, 43).

Горощук Петро Федотович, 1925 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українець, селянин. Прож. с. Едвардівка Вербського р-ну. Заарешт. 8 червня 1944 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 5 серпня 1944 р. на 10 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 20 жовтня 1952 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 29 травня 1992 р. (СБУ, 14482).

Ільчук Антон Васильович, 1914 р. н., с. Берег Вербського р-ну. Українець, малописьменний, селянин. Прож. с. Яблунівка Вербського р-ну. Заарешт. 3 вересня 1947 р. Вербським РВ МДБ. Обвинувач. за ст. 20-54-1а КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС 8 грудня 1947 р. на 10 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Ухвалою ВТ ПрикВО від 18 квітня 1956 р. термін покарання знижено до 8 р. ВТТ без позбавлення прав. Звільн. 23 січня 1956 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 19 грудня 1991 р. (СБУ, 6384).

Зінчук Олексій Васильович, 1883 р. н., с. Берег Вербського р-ну. Українець, малописьменний, селянин. Прож. с. Яблунівка Вербського р-ну. Заарешт. 16 серпня 1947 р. Вербським РВ МДБ. Обвинувач. за ст. 20-54-1а КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 8 грудня 1947 р. на 10 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. у 1954 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 19 грудня 1991 р. (СБУ, 6384)

Любрицький Стах Йосифович, 1905 р. н., с. Яблунівка Вербського р-ну. Поляк, колгоспник. Прож. х. Крейштик Яблунівської сільради Вербського р-ну. Заарешт. 25 березня 1950  р. Обвинувач. за ст. 20-54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 26 травня 1950  р. на 25  р. ВТТ і 5  р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 8 червня 1956  р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 6 квітня 1993 р. (СБУ, 12307).

Пасічник Андрій Антонович, 1932 р. н., с. Яблунівка Вербського р-ну. Українець, освіта 2  кл., селянин. Прож. с. Яблунівка Вербського р-ну. Заарешт. 15 серпня 1948 р. Обвинувач. за ст. 20-54- 1а КК УРСР. Постановою УМДБ у Рівненській обл. від 9 травня 1949 р. справу припинено. (ДАРО, 2219).

Махновський Анатолій Наканорович – 1924 р.н. – повстанець. Уродженець с. Едвардівка (тепер Яблунівка) Млинівського району. Загинув у бою з німцями 13.07.1943 р.

Ткачук Сергій Ничипорович-«Скакун» - 1926 р.н. – повстанець. Уродженець с. Едвардівка (тепер Яблунівка) Млинівського району. Загинув в бою з німцями 13.07.1943 р.

с. Повча

Адамчик Адам Йосипович, 1894 р. н., м. Домброва Гурнича Келецького воєв. (Польща). Поляк, освіта 4 кл., безробітний. Прож. с. Повча Вербського р-ну. Заарешт. 22 березня 1941 р. Вербським РВ НКВС. Обвинувач. за ст. 54-13 КК УРСР. Постановою УНКВС Сталінградської обл. від 10 вересня 1941 р. звільнений з-під варти як польський громадянин. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 22 серпня 1994 р. (ДАРО, 5790).

Антонюк Ольга Семенівна, 1930 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українка, освіта 3 кл., селянка. Прож. с. Повча Вербського р-ну. Заарешт. 10 квітня 1945 р. Демидівським РВ МДБ. Обвинувач. за ст. 54-1а КК УРСР. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 3 серпня 1945 р. на 8 р. ВТТ з конфіскацією майна. Звільн. 4 грудня 1952 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 31 грудня 1991 р. (СБУ, 6476).

Антонюк Павло Семенович 1921 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українець, перебував на нелегальному становищі. Заарешт. 25 травня 1944 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 28 серпня 1944 р. до ВМП – розстрілу з конфіскацією майна. Розстріляний 22 листопада 1944 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 3 липня 1993 р. (СБУ, 13215)

Балицький Мефодій Захарович, 1925 р. н., с. Повча Острозького р-ну. Українець, освіта 4 кл., рядовий 46 зсп 15 зсд. Прож. м. Ростов-на-Дону. Заарешт. 14 липня 1944 р. ВКР «Смерш» ПКВО. Обвинувач. за ст. 58-1а, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 16 грудня 1944 р. на 5 р. ВТТ. Реабіл. постановою президії Рівненського облсуду від 17 січня 1990 р. (ДАРО, 4518).

Бондар Іван Васильович, 1912 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українець, освіта 3 кл., червоноармієць. Заарешт. 17 травня 1944 р. Обвинувач. за ст. 58-2, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 15 липня 1944 р. на 8 р. ВТТ. Реабіл. постановою президії Рівненського облсуду від 15 листопада 1989 р. (ДАРО, 4080).

Борисов Омелян Никифорович, 1888 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українець, неписьменний, колгоспник. Прож. с. Підбрусинь Вербського р-ну. Заарешт. 21 березня 1949 р. Вербським РВ МДБ. Обвинувач. за ст. 54-12 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 14 травня 1949 р. на 10 р. ВТТ і 3 р. позбавлення прав. Ухвалою ВТ ЗакВО від 8 грудня 1954 р. термін покарання знижено до 5 р. ВТТ. Помер 14 січня 1954 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 25 травня 1992 р. (СБУ, 8758).

Братащук Микола Іванович, 1914 р. н., с. Буща Вербського р-ну. Українець, освіта 2 кл., колгоспник. Прож. с. Повча Вербського р-ну. Заарешт. 14 жовтня 1950 р. Вербським РВ МДБ. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ОН при МДБ СРСР 3 березня 1951 р. на 10 р. ВТТ. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 21 січня 1992 р. (ДАРО, 4594).

Бузак Надія Іванівна, 1925 р. н., с. Повча Острожецького р-ну. Українка, освіта 3 кл., селянка. Прож. с. Повча Острожецького р-ну. Заарешт. 28 лютого 1945 р. Острожецьким РВ НКВС. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 27 квітня 1945 р. на 10 р. ВТТ з конфіскацією майна. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 4 березня 1992 р. (СБУ, 7757).

Бутов Микола Улянович, 1928 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українець, селянин. Прож. с. Повча Вербського р-ну. Заарешт. 10 березня 1945 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 14 червня 1945 р. на 15 р. ВТТ з конфіскацією майна. Ухвалою ВТ військ НКВС УО від 14 грудня 1945 р. термін покарання знижено до 10 р. ВТТ. Звільн. 7 вересня 1954 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 22 березня 1992 р. (СБУ, 9699).

Дацюк Василь Миколайович, 1922 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українець, освіта 2 кл., рядовий 101 зсп 16 зсб. Прож. м. Борисоглібськ Воронезької обл. (Росія). Заарешт. 17 травня 1944 р. Обвинувач. за ст. 58-1а, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 19 серпня 1944 р. на 10 р. ВТТ. Звільн. 17 травня 1954 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 21 вересня 1992 р. (ДАРО, 5146).

Дацюк Микола Антонович, 1927 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українець, перебував на нелегальному становищі. Заарешт. 29 липня 1945 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР, ст. 2 Указу ПВР СРСР від 19 квітня 1943 р. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 23 жовтня 1945 р. на 15 р. каторжних робіт і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 22 липня 1954 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 23 вересня 1993 р. (СБУ, 14560)

Дворжак Євгенія Феофанівна, 1923 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українка, освіта 7 кл., колгоспниця. Прож. с. Верба Вербського р-ну. Заарешт. 16 жовтня 1950 р. Вербським РВ МДБ. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ОН при МДБ СРСР 3 березня 1951 р. на 10 р. ВТТ. Звільн. 3 серпня 1956 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 21 січня 1992 р. (ДАРО, 4594).

Дичковська Галина Петрівна, 1932 р. н., с. Тростянець Вербського р-ну. Українка, освіта 10 кл., селянка. Прож. с. Повча Вербського р-ну. Заарешт. 27 грудня 1952 р. Вербським РВ МДБ. Обвинувач. за ст. 54-10 ч.2, 54-11, 54-12 КК УРСР. Засудж. Рівненським облсудом 17 березня 1953 р. на 25 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Постановою президії ВС УРСР від 28 лютого 1955 р. термін покарання знижено до 7 р. ВТТ без позбавлення прав. Звільн. 21 квітня 1956 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 20 квітня 1992 р. (СБУ, 8116)

Зубчук Олексій Антонович, 1924 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українець, селянин. Прож. с. Повча Вербського р-ну. Заарешт. 10 березня 1945 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР, ст. 2 Указу ПВР СРСР від 19 квітня 1943 р. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 14 червня 521 1945 р. на 15 р. каторжних робіт і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Ухвалою ВТ військ НКВС УО від 14 грудня 1945 р. термін покарання знижено до 10 р. ВТТ. Звільн. 18 листопада 1954 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 22 березня 1992 р. (СБУ, 9699).

Івчик Володимир Феофанович, 1928 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українець, освіта 5 кл., селянин. Прож. с. Повча Вербського р-ну. Заарешт. 21 червня 1947 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 2 листопада 1947 р. на 10 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 21 лютого 1955 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 3 березня 1992 р. (СБУ, 7897).

Комар Володимир Омелянович, 1928 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українець, перебував на нелегальному становищі. Заарешт. 16 березня 1949 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 8 травня 1949 р. на 25 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 4 липня 1956 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 14 квітня 1993 р. (СБУ, 12606).

Комар Іван Карпович, 1921 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українець, селянин. Прож. с. Повча Вербського р-ну. Заарешт. 6 квітня 1945 р. Обвинувач. за ст. 54-1б, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ 13 армії 4 квітня 1946 р. на 10 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав. Звільн. 11 листопада 1954 р. Реабіл. висновком військової прокуратури Західного регіону України від 30 червня 1994 р. (СБУ, 15546).

Комар Павло Карпович, 1926 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українець, селянин. Прож. с. Повча Вербського р-ну. Заарешт. 10 квітня 1945 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР, ч. 2 Указу ПВР СРСР від 19 квітня 1943 р. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 10 вересня 1945 р. на 15 р. каторжних робіт і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Помер 22 червня 1947 р. у пересильній тюрмі №23 м. Харків. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 5 лютого 1993 р. (СБУ, 11510).

Кравчук Максим Якович, 1927 р. н., с. Повча Дубенського р-ну. Українець, селянин. Прож. с. Повча Дубенського р-ну. Заарешт. 31 січня 1946 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 6 травня 1946 р. на 10 р. ВТТ з конфіскацією майна. Помер 23 січня 1948 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 29 жовтня 1993 р. (СБУ, 14516).

Ліхочик Стефан Янович, 8 березня 1905 р. н., с. Воля Шкутська Ковельського п-ту. Поляк, освіта початкова, поліцейський. Прож. с. Повча Дубенського п-ту. Заарешт. 24 вересня 1939  р. Обвинувач. за ст. 54-13 КК УРСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 17 травня 1941  р. на 8  р. ВТТ. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 21 червня 1989  р. (ДАРО, 138).

Мазепа Федір Климович, 1921  р.  н., с.  Повча Вербського р-ну. Українець, 252 малописьменний, рядовий 28 зсп 12 зсб. Прож. табір Алкіно (Башкирська АРСР). Заарешт. 12 червня 1944  р. Обвинувач. за ст. 58-1а, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 7 квітня 1945 р. на 8 р. ВТТ. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 30 листопада 1992 р. (ДАРО, 5211).

Мартинюк Ганна Леонтіївна, 1923  р.  н., с.  Повча Вербського р-ну. Українка, селянка. Прож. с. Повча Вербського р-ну. Заарешт. 6 жовтня 1944  р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР, ст. 2 Указу ПВР СРСР від 19 квітня 1943 р. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 9 грудня 1944 р. на 20 р. каторжних робіт і 5  р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Ухвалою ВТ ПрикВО від 26 жовтня 1955 р. термін покарання знижено до 10 р. ВТТ і 2 р. позбавлення прав. Звільн. 6 грудня 1955  р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 4 серпня 1993 р. (СБУ, 13573).

Мороз Петро Лук’янович, 1929 р. н., с.  Повча Вербського р-ну. Українець, освіта 5 кл., селянин. Прож. с.  Повча Вербського р-ну. Заарешт. 21 червня 1947 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 2 листопада 1947 р. на 10 р. ВТТ з конфіскацією майна. Помер 18 червня 1948  р. у ВТТ. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 31 березня 1992 р. (СБУ, 7897).

Небожинський Григорій Васильович, 1898  р.  н., с.  Звиняче Володимирського п-ту Волинської губ. Українець, неписьменний, селянин. Прож. с.  Повча Вербського р-ну. Заарешт. 28 травня 1944 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР, ст.  2 Указу ПВР СРСР від 19 квітня 1943  р. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 20 серпня 1944 р. на 20  р. каторжних робіт і 5  р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Помер 16 березня 1945  р. у ВТТ. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 25 серпня 1992 р. (СБУ, 9651).

Олефір Ольга Семенівна, 1918 р. н., с.  Повча Вербського р-ну. Українка, 330 освіта 5  кл., колгоспниця. Прож. с.  Підбрусень Вербського р-ну. Заарешт. 27  грудня 1949  р. Обвинувач. за ст.  109 КК УРСР. Постановою ОН при МДБ СРСР від 5  серпня 1950  р. зараховано у термін покарання термін попереднього ув’язнення. Вдруге заарешт. 1  квітня 1953 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 21 квітня 1953 р. на 25 р. ВТТ і 5  р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 28  червня 1956  р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 15 січня 1993 р. (СБУ, 929, 11346).

Олефір Пилип Павлович, 1918 р. н., с.  Повча Вербського р-ну. Українець, освіта 3 кл., червоноармієць взводу артзабезпечення 16 окремого зенітного артдивізіону. Заарешт. 18 серпня 1942 р. Обвинувач. за ст.  58-2, 58-10 ч.  2 КК РРФСР. Засудж. ВТ Єлецького гарнізону Брянського фронту 23 вересня 1942 р. на 10 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав. Помер 6 лютого 1943 р. у Бугурусланлагу. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 30 квітня 1994 р. (СБУ, 15308).

Олефір Савелій Петрович, 1906 р. н., с.  Повча Вербського р-ну. Українець, освіта 1 кл., червоноармієць 12 зсп 28 зсб. Прож. табір Алкіно (Башкирська АРСР). Заарешт. 15  травня 1944  р. Обвинувач. за ст. 58-2, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 25  листопада 1944  р. на 10  р. ВТТ. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 28  вересня 1992 р. (ДАРО, 5139).

Олійник Володимир Петрович, 1927 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українець, єфрейтор в/ч 55689, член ВЛКСМ. Прож. м.  Клин (Росія). Заарешт. 24  листопада 1950  р. Обвинувач. за ст.  121 КК РРФСР. Постановою ОН при МДБ СРСР від 26 травня 1951 р. зараховано в покарання термін попереднього ув’язнення. Звільн. 11  червня 1951  р. Постановою ОН при МДБ СРСР від 26  січня 1952  р. справу припинено за відсутністю складу злочину. (СБУ, 2338).

Олійник Іван Семенович, 1922 р. н., с.  Повча Вербського р-ну. Українець, освіта 5 кл., червоноармієць 28 зсп 12 зсб. Прож. табір Алкіно (Башкирська АРСР). Заарешт. 16 травня 1944 р. Обвинувач. за ст.  58-1а, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 7 квітня 1945 р. на 10 р. ВТТ. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 30 жовтня 1992  р. (ДАРО, 5179).

Онищук Степан Дорофійович, 26 грудня 1909 р. н., с. Повча Дубенського п-ту. Українець, малописьменний, селянин. Прож. с.  Повча Дубенського п-ту. Заарешт. 11  жовтня 1939  р. Обвинувач. за ст. 56-6 КК УРСР. Постановою УНКВС у Рівненській обл. від 30 серпня 1940  р. справу припинено. (ДАРО, 2964).

Павлюк Іван Феофілович, 1921 р. н., с.  Повча Вербського р-ну. Українець, селянин. Прож. с. Повча Вербського р-ну. Заарешт. 10 квітня 1945 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР, ст. 2 Указу ПВР СРСР від 19  квітня 1943  р. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 10 вересня 1945  р. на 15  р. каторжних робіт і 5  р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Ухвалою ВТ ПрикВО від 20 квітня 1956 р. термін покарання знижено до 10 р. ВТТ і 3 р. позбавлення прав. Звільн. 7 травня 1956  р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 5  лютого 1993 р. (СБУ, 11510).

Панасюк Гнат Панасович, 1912 р. н., с.  Повча Вербського р-ну. Українець, секретар сільради. Прож. х. Миколаївка Повчанської сільради Вербського р-ну. Заарешт. 29  грудня 1949  р. Обвинувач. за ст.  54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 8  серпня 1950  р. на 25  р. ВТТ і 5  р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Ухвалою ВТ ПрикВО від 5 жовтня 1954 р. термін покарання знижено до 5  р. ВТТ. Звільн. 23  листопада 1954  р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 31 травня 1993 р. (СБУ, 12999).

Пахольчук Віра Леонтіївна, 1930  р. н., с. Повча Демидівського р-ну. Українка, учениця 8 кл. Прож. с.  Лішня Демидівського р-ну. Заарешт. 25  серпня 1948  р. Обвинувач. за ст.  20-54-1а, 54-10 ч.  2 КК УРСР. Засудж. ОН при МДБ СРСР 27 листопада 1948 р. на 10 р. ВТТ. Постановою президії Рівненського облсуду від 6 червня 1990 р. вирок скасовано, справу припинено за відсутністю складу злочину. (ДАРО, 4997).

Пахольчук Леонтій Леонтійович, 1929  р.  н., с.  Повча Вербського р-ну. Українець, освіта 4  кл., рахівник Демидівського маслозаводу. Прож. с.  Лішня Демидівського р-ну. Заарешт. 27  липня 1947  р. Обвинувач. за ст.  54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ОН при МДБ СРСР 22  травня 1948  р. на 8  р. ВТТ. Постановою президії Рівненського облсуду від 25  жовтня 1989  р. вирок скасовано, справу припинено за відсутністю складу злочину. (ДАРО, 3996).

Підцерковний Іван Пилипович, 1916 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українець, освіта 1 кл., голова сільради. Прож. с. Підбрусинь Вербського р-ну. Заарешт. 21 березня 1949 р. Обвинувач. за ст. 54-12 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 14 травня 1949 р. на 10 р. ВТТ і 3 р. позбавлення прав. Звільн. 7 квітня 1954  р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 25  травня 1992  р. (СБУ, 8758).

Рикун Федір Давидович, 1912  р.  н., с. Повча Вербського р-ну. Українець, малописьменний, селянин, дезертир з ЧА. Прож. х.  Пащиха Ільпибоцької сільради Демидівського р-ну. Заарешт. 19  грудня 1949 р. Обвинувач. за ст. 20-54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ОН при МДБ СРСР 22  квітня 1950  р. на 10  р. ВТТ. Реабіл. 128 висновком прокуратури Рівненської обл. від 25 травня 1993 р. (ДАРО, 5521).

Романюк Галина Федорівна, 1930  р.  н., с.  Повча Вербського р-ну. Українка, селянка. Прож. с. Повча Вербського р-ну. Заарешт. 16 вересня 1948 р. Обвинувач. за ст. 54-12 КК УРСР. Засуджена Рівненським облсудом 13  грудня 1948 р. на 8 р. ВТТ. Звільн. 16 серпня 1954  р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 22  жовтня 1991  р. (СБУ, 6590).

Романюк Софія Федорівна, 1926 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українка, освіта 6 кл., бухгалтер Вербського райфінвідділу. Прож. с.  Верба Рівненської обл. Заарешт. 23 березня 1945 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР, ст. 2 Указу ПВР СРСР від 19  квітня 1943  р. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 8 липня 1945 р. на 15 р. каторжних робіт і 5  р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Померла 20  листопада 1951  р. у Бєрлагу. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 25 лютого 1993 р. (СБУ, 11812).

Сіранчук Семен Омелянович, 1890  р.  н., с.  Повча Вербського р-ну. Українець, неписьменний, селянин. Прож. с.  Повча Вербського р-ну. Заарешт. 7 квітня 1945 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 19 серпня 1945 р. на 10  р. ВТТ і 5  р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 23  лютого 1955  р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 31  грудня 1991  р. (СБУ, 6477).

Стецюк Федір Максимович, 1926  р.  н., с.  Повча Дубенського р-ну. Українець, малописьменний, рядовий 28 зсп 12 зсб. Прож. табір Алкіно (Башкирська АРСР). Заарешт. 2  червня 1944 р. Обвинувач. за ст. 58-1а, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 11 листопада 1944 р. на 8 р. ВТТ. Постановою президії Рівненського облсуду від 21  грудня 1989  р. вирок скасовано, справу припинено за відсутністю складу злочину. (ДАРО, 4058).

Страшевський Володимир Гордійович, 1922 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українець, малописьменний, рядовий 101 зсп 16 зсб. Прож. м. Борисоглєбськ Воронезької обл. (Росія). Заарешт. 17 травня 1944 р. Обвинувач. за ст. 58-1а, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 19  серпня 1944  р. на 10  р. ВТТ. Звільн. 22 квітня 1954 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 21 вересня 1992 р. (ДАРО, 5146).

Таращук Лукаш Олександрович, 1901 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українець, вояк УПА, перебував на нелегальному становищі. Заарешт. 14 квітня 1945 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР, ст. 2 Указу ПВР СРСР від 19 квітня 1943 р. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 16 жовтня 1945 р. на 20 р. каторжних робіт і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 30 квітня 1956 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 9 лютого 1993 р. (СБУ, 11508).

Ткач Самуїл Іванович, 1892 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українець, освіта початкова, селянин. Прож. с-ще Демидівка Рівненської обл. Заарешт. 15 грудня 1944 р. Обвинувач. за ст. 54-10 ч.  2 КК УРСР. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 29 березня 1945 р. на 10 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 9 січня 1955 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 23 лютого 1993 р. (СБУ, 11726).

Трофимчук Валентина Єрмолаївна, 1930 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українка, освіта 2 кл., селянка. Прож. с. Підбрусинь Вербського р-ну. Заарешт. 24 березня 1949 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 14 травня 1949 р. на 25 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Ухвалою ВТ ЗакВО від 8 грудня 1954 р. вирок скасовано, справу припинено. Звільн. 14 січня 1955 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 4 березня 1992 р. (СБУ, 8758).

Трофимчук Єрмолай Федорович, 1893 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українець, освіта 1 кл., колгоспник. Прож. с. Підбрусинь Вербського р-ну. Заарешт. 30 березня 1949 р. Обвинувач. за ст. 54-12 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 14 травня 1949 р. на 10 р. ВТТ і 3 р. позбавлення прав. Звільн. 30 листопада 1954 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 4 березня 1992 р. (СБУ, 8758).

Трофимчук Єфросинія Олександрівна, 1896 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українка, неписьменна, селянка. Прож. с. Підбрусинь Вербського р-ну. Заарешт. 24 березня 1949 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 14 травня 1949 р. на 25 р. ВТТ і 152 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Ухвалою ВТ ЗакВО від 8 грудня 1954 р. вирок скасовано, справу припинено. Звільн. 25 січня 1955 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 4 березня 1992 р. (СБУ, 8758).

Трофимчук Олексій Олександрович, 1924 р. н., с. Повча Дубенського р-ну. Украї- 156 нець, червоноармієць 7 батареї 741 гап 16 ад ПЗФ. Заарешт. 16 червня 1943 р. Обвинувач. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР. Засудж. ВТ 16 ад ПЗФ 27 червня 1943 р. на 8 р. ВТТ. Звільн. 16 липня 1953 р. Реабіл. висновком військової прокуратури Західного регіону України від 15 червня 1996 р. (СБУ, 16064).

Федорук Олексій Пилипович, 1926 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українець, освіта 3 кл., селянин. Прож. с. Повча Вербського р-ну. Заарешт. 30 жовтня 1946 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Постановою УМВС у Рівненській обл. від 17 лютого 1947 р. справу припинено у зв’язку з висновком судово-психіатричної експертизи про розумову відсталість, з-під варти звільнено. (ДАРО, 1489).

Юрцунь Олександр Никифорович, 1929 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українець, освіта 3 кл., селянин. Прож. с. Повча Вербського р-ну. Заарешт. 3 грудня 1946 р. Обвинувач. за ст. 20-54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 13 червня 1947 р. на 10 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 21 липня 1956 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 16 січня 1992 р. (СБУ, 6370).

Юрцунь Федір Омелянович, 1910 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українець, освіта 6 кл., рядовий 28 зсп 12 зсб. Прож. табір Алкіно (Башкирська АРСР). Заарешт. 16 травня 1944 р. Обвинувач. за ст. 58-2, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 25 листопада 1944 р. на 10 р. ВТТ. Помер 21 січня 1951 р. у Дубравлагу. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 10 вересня 1993 р. (ДАРО, 5139).

с. Будераж

Ільчук Марія Яківна, 1929 р. н., с. Будераж Дубенського р-ну. Українка, освіта 4 кл., селянин. Прож. с. Будераж Дубенського р-ну. Заарешт. 22 грудня 1949 р. Вербським РВ МДБ. Обвинувач. за ст. 54-1а КК УРСР. Засудж. ОН при МДБ СРСР 19 серпня 1950 р. на 10 р. ВТТ. Звільн. 19 травня 1956 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 16 січня 1992 р. (ДАРО, 4583).

Ільчук Федір Якович, 1922 р. н., с. Будераж Вербського р-ну. Українець, освіта 3 кл., селянин. Прож. с. Будераж Вербського р-ну. Заарешт. 7 вересня 1947 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 2 листопада 1947 р. на 10 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 20 лютого 1955 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 3 березня 1992 р. (СБУ, 7897).

Маркевич Франц Адамович, 1895  р.  н., м. Качина Варшавської губ. (Польща). Поляк, малописьменний, селянин. Прож. с.  Будераж Вербського р-ну. Заарешт. 9 квітня 1940  р. Обвинувач. за ст. 54-13 КК УРСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 2 листопада 1940  р. на 8  р. ВТТ. Постановою президії Рівненського облсуду від 28 лютого 1973 р. вирок скасовано, справу припинено за відсутністю складу злочину. (ДАРО, 3614).

Марценюк Варвара Іванівна, 1914  р.  н., с.  Будераж Вербського р-ну. Українка, письменна, селянка. Прож. с.  Велика Мильча Вербського р-ну. Заарешт. 28 серпня 1947  р. Обвинувач. за 322 ст. 20-54-1а КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 11 листопада 1947  р. на 10  р. ВТТ і 5  р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 18 серпня 1955 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 10 листопада 1992 р. (СБУ, 10553).

Наконечний Микола Андрійович, 1921  р.  н., с.  Будераж Вербського р-ну. Українець, селянин. Прож. с. Княгинине Демидівського р-ну. Заарешт. 28 червня 1947 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 19 листопада 1947  р. на 10  р. ВТТ і 3 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 21 грудня 1955 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 15 грудня 1992 р. (СБУ, 10703).

Наконечний Устин Іванович, 1916  р.  н., с.  Будераж Вербського р-ну. Українець, селянин. Прож. с.  Будераж Вербського р-ну. Заарешт. 1 травня 1944 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР, ст. 2 Указу ПВР СРСР від 19 квітня 1943  р. Засудж. ВТ військ НКВС Київської обл. 23 листопада 1944  р. на 20  р. каторжних робіт і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Ухвалою ВТ КВО від 22 липня 1955  р. термін покарання знижено до 10 р. ВТТ і 2 р. позбавлення прав. Звільн. 20 серпня 1955  р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 9 червня 1993 р. (СБУ, 13125).

Палій Олександр Іванович, 1927  р.  н., с.  Будераж Вербського р-ну. Українець, червоноармієць в/ч 95971. Заарешт. 1 серпня 1950 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР, ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР. Засудж. ВТ в/ч 16651 9 листопада 1950  р. на 25  р. ВТТ і 5  р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Ухвалою ВТ ДалВО від 11  січня 1955  р. термін покарання знижено до 6  р. ВТТ. Звільн. 11 травня 1956 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 14 лютого 1994 р. (СБУ, 15285).

Полонський Павло Петрович, 1912  р.  н., с.  Будераж Дубенського р-ну. Українець, бухгалтер Берестовецького кар’єру. Прож. м. Костопіль, вул. Леніна, 4. Заарешт. 4  серпня 1948  р. Обвинувач. за ст.  54-3, 54-10 ч.  2 КК УРСР. Засудж. Рівненським облсудом 26 жовтня 1948 р. на 10 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 3 грудня 1954 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 11  травня 1993  р. (СБУ, 12710).

Романюк Микола Іович, 1924  р.  н., с. Будераж Дубенського р-ну. Українець, селянин. Прож. с. Будераж Дубенського р-ну. Заарешт. 25  липня 1944  р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 11 листопада 1944 р. до ВМП – розстрілу з конфіскацією майна. Постановою ПВР СРСР від 5 лютого 1945 р. ВМП замінено на 20 р. каторжних робіт. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 30 серпня 1993 р. (СБУ, 14064).

с. Миколаївка

Куріч Ольга Данилівна, 1925 р. н., с. Миколаївка Вербського р-ну. Українка, освіта 3 кл., селянка. Прож. с. Перенятин Червоноармійського р-ну. Заарешт. 27 січня 1945 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР, ч. 2 Указу ПВР СРСР від 19 квітня 1943 р. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 4 квітня 1945 р. на 15 р. каторжних робіт і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Ухвалою ВТ ПрикВО від 25 квітня 1956 р. термін покарання знижено до 10 р. ВТТ і 2 р. позбавлення прав. Звільн. 21 липня 1955 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 16 березня 1992 р. (СБУ, 7499).

Хмелюк Віра Миколаївна, 1932 р. н., с. Миколаївка Вербського р-ну. Українка, освіта 4 кл., колгоспниця. Прож. с. Лебедянка Дубенського р-ну. Заарешт. 6 березня 1951 р. Обвинувач. за ст. 20-54-1а КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 2 червня 1951 р. на 25 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Ухвалою ВТ ПрикВО від 8 лютого 1956 р. термін покарання знижено до 7 р. ВТТ і 2 р. позбавлення прав. Звільн. 28 червня 1956 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 19 лютого 1992 р. (СБУ, 7361, т. 1-2).

Юрцунь Микола Трохимович, 1932 р. н., с. Яблунівка Вербського р-ну. Українець, освіта початкова, селянин. Прож. с. Яблунівка Вербського р-ну. Заарешт. 15 серпня 1948 р. Обвинувач. за ст. 20-54-1а КК УРСР. Постановою УМДБ у Рівненській обл. від 9 травня 1949 р. справу припинено. (ДАРО, 2219).

с. Гнатівка

Августин Іван Терентійович, 1918 р. н., м. Житомир. Українець, селянин. Прож. с. Гнатівка Млинівського р-ну. Заарешт. 30 березня 1944 р. Обвинувач. за ст. 54-1б, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 24 жовтня 1944 р. до ВМП – розстрілу з конфіскацією майна. Постановою ПВР СРСР від 29 січня 1945 р. ВМП замінено на 20 р. каторжних робіт. Звільн. 15 червня 1946 р. Реабіл. висновком військової прокуратури Західного регіону України від 6 червня 1996 р. (СБУ, 15952).

Дубинецька Марія Іванівна, 1925 р. н., с. Старики Червоноармійського р-ну. Українка, працівник Дубенської райспоживспілки. Прож. с. Гнатівка Млинівського р-ну. Заарешт. 1 травня 1945 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 21 серпня 1945 р. на 10 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 22 червня 1956 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 24 квітня 1992 р. (СБУ, 11787).

Харун Надія Семенівна, 1928 р. н., с. Носовиця Вербського р-ну. Українка, освіта початкова, селянка. Прож. с. Гнатівка Млинівського р-ну. Заарешт. 25 березня 1945 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 21 серпня 1945 р. на 10 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Померла 15 вересня 1948 р. у Сєвлагу. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 25 лютого 1993 р. (СБУ, 11787).

Шимко Андрій Антонович, 1907 р. н., с. Хорупань Млинівського р-ну. Українець, селянин. Прож. с. Гнатівка Млинівського р-ну. Заарешт. 4 квітня 1944 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ 408 військ НКВС Рівненської обл. 24 жовтня 1944 р. до ВМП – розстрілу з конфіскацією майна. Постановою ПВР СРСР від 29 січня 1945 р. ВМП замінено на 20 р. каторжних робіт. Помер 31 січня 1949 р. у Стєплагу. Реабіл. висновком військової прокуратури Західного регіону України від 6 червня 1996 р. (СБУ, 15952).

с. Підбрусинь

Мельник Анатолій Сидорович, 1926 р. н., с. Підбрусень Вербського р-ну. Українець, освіта 2 кл., червоноармієць 28 зсп 12 зсб. Прож. табір Алкіно (Башкирська АРСР). Заарешт. 2 червня 1944 р. Обвинувач. за ст. 58-2, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 15 липня 1944  р. на 8  р. ВТТ. Звільн. 29 лютого 1952  р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 22 квітня 1993  р. (ДАРО, 5411).

Петлицька Ганна Миколаївна, 1929 р. н., с. Підбрусинь Вербського р-ну. Українка, освіта 3  кл., селянка. Прож. с. Підбрусинь Вербського р-ну. Заарешт. 484 3 жовтня 1944 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 11  січня 1945  р. на 10 р. ВТТ з конфіскацією майна. Звільн. 21 квітня 1954 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 26 лютого 1992 р. (СБУ, 7484).

Петлицький Микола Гнатович, 1886  р.  н., с.  Велика Мильча Вербського р-ну. Українець, селянин. Прож. с.  Підбрусинь Вербського р-ну. Заарешт. 3 жовтня 1944 р. Обвинувач. за ст. 20-54- 1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 11  січня 1945  р. на 10  р. ВТТ і 5  р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 21  вересня 1954  р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 26  лютого 1992  р. (СБУ, 7484).

Підцерковний Іван Пилипович, 1916 р. н., с. Повча Вербського р-ну. Українець, освіта 1 кл., голова сільради. Прож. с. Підбрусинь Вербського р-ну. Заарешт. 21 березня 1949 р. Обвинувач. за ст. 54-12 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 14 травня 1949 р. на 10 р. ВТТ і 3 р. позбавлення прав. Звільн. 7 квітня 1954  р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 25  травня 1992  р. (СБУ, 8758).

Романюк Ганна Іллівна, 1928  р.  н., с. Підбрусинь Вербського р-ну. Українка, освіта 3 кл., селянка. Прож. с.  Підбрусинь Вербського р-ну. Заарешт. 12  жовтня 1944 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Постановою УНКВС у Рівненській обл. від 5  листопада 1945  р. справу припинено, з-під варти звільнено. (СБУ, 2868).

Романюк Софія Василівна, 1916 р. н., с. Підбрусинь Вербського р-ну. 157 Українка, неписьменна, селянка. Прож. с. Підбрусинь Вербського р-ну. Заарешт. 31  грудня 1949  р. Обвинувач. за ст. 54- 1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ОН при МДБ СРСР 19 серпня 1950 р. на 5 р. ВТТ. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 16 cічня 1990 р. (ДАРО, 4583)

с. Мильча

Антонюк Анна Омелянівна, 1931 р. н., с. Велика Мильча Вербського р-ну. Українка, освіта 3 кл., школярка. Прож. с. Велика Мильча Вербського р-ну. Заарешт. 25 жовтня 1946 р. Обвинувач. за ст. 54-1а КК УРСР. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 17 грудня 1946 р. на 6 р. ВТТ з конфіскацією майна. Звільн. 16 грудня 1947 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 26 червня 1992 р. (СБУ, 6643).

Антонюк Анна Омелянівна, 1931 р. н., с. Велика Мильча Вербського р-ну. Українка, освіта 3 кл., школярка. Прож. с. Велика Мильча Вербського р-ну. Заарешт. 25 жовтня 1946 р. Обвинувач. за ст. 54-1а КК УРСР. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 17 грудня 1946 р. на 6 р. ВТТ з конфіскацією майна. Звільн. 16 грудня 1947 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 26 червня 1992 р. (СБУ, 6643).

Бакун Олексій Лаврентійович, 1903 р. н., с. Мала Мильча Вербського р-ну. Українець, селянин. Прож. с. Мала Мильча Вербського р-ну. Заарешт. 26 березня 1944 р. Обвинувач. за ст. 58-2, 58-11 КК РРФСР. Ухвалою ВТ 13 армії від 27 травня 1944 р. справу припинено у зв’язку зі смертю обвинуваченого. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 11 січня 1991 р. (СБУ, 11766).

Бондар Надія Артемівна, 1927 р. н., с. Турковичі Вербського р-ну. Українка, селянка. Прож. с. Мала Мильча Вербського р-ну. Заарешт. 15 січня 1946 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 11 квітня 1946 р. на 10 р. ВТТ з конфіскацією майна. Ухвалою ВТ ПрикВО від 3 грудня 1954 р. термін покарання знижено до 5 р. ВТТ. Звільн. 3 березня 1955 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 12 листопада 1992 р. (СБУ, 10223).

Вознюк Володимир Семенович, 1922 р. н., с. Мала Мильча Вербського р-ну. Українець, селянин. Прож. с. Мала Мильча Вербського р-ну. Заарешт. 18 грудня 1945 р. Обвинувач. за ст. 20-54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 28 червня 1946 р. на 10 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 29 квітня 1955 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 16 квітня 1993 р. (СБУ, 12297).

Вознюк Марко Сильвестрович, 1901 р. н., с. Мала Мильча Вербського р-ну. Українець, рядовий 9 зкп 9 зкб. Заарешт. 7 вересня 1944 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 21 квітня 1945 р. на 10 р. ВТТ. Помер 4 грудня 1952 р. у ВТТ. Реабіл. ухвалою ВТ ПКВО від 29 жовтня 1956 р. (СБУ, 14907).

Глодовський Микола Пилипович, 1926 р. н., с. Велика Мильча Вербського р-ну. Українець, освіта 4 кл., рядовий 27 окремого навчального автомобільного полку. Прож. м. Сизрань (Росія). Заарешт. 13 жовтня 1944 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 24 березня 1945 р. на 10 р. ВТТ. Постановою президії Рівненського облсуду від 14 лютого 1990 р. вирок скасовано, справу припинено за відсутністю складу злочину. (ДАРО, 4430).

Дуб Панас Іванович, 1913 р. н., с. Велика Мильча Вербського р-ну. Українець, освіта початкова, селянин. Прож. с. Велика Мильча Вербського р-ну. Заарешт. 30 серпня 1947 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 10 листопада 1947 р. на 10 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Помер 8 травня 1950 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 27 листопада 1992 р. (СБУ, 10463)

Зборовська Надія Данилівна, 1926 р. н., с. Мала Мильча Вербського р-ну. Українка, освіта 5 кл., селянка. Прож. с. Мала Мильча Вербського р-ну. Заарешт. 29 листопада 1949 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ОН при МДБ СРСР 22 квітня 1950 р. на 10 р. ВТТ. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 15 жовтня 1989 р. (ДАРО, 4642).

Зборовська Надія Яківна, 1928 р. н., с. Мала Мильча Вербського р-ну. Українка, селянка. Прож. с. Мала Мильча Вербського р-ну. Заарешт. 28 грудня 1945 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 11 квітня 1946 р. на 10 р. ВТТ з конфіскацією майна. Ухвалою ВТ ПрикВО від 3 грудня 1954 р. термін покарання знижено до 5 р. ВТТ. Звільн. 12 червня 1954 р. Реа- 498 біл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 3 липня 1992 р. (СБУ, 10223).

Зборовська Ярослава Павлівна, 1930 р. н., с. Мала Мильча Вербського р-ну. Українка, селянка. Прож. с. Мала Мильча Вербського р-ну. Заарешт. 27 грудня 1945 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 11 квітня 1946 р. на 10 р. ВТТ з конфіскацією майна. Ухвалою ВТ ПрикВО від 3 грудня 1954 р. термін покарання знижено до 5 р. ВТТ. Звільн. 26 вересня 1954 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 12 листопада 1992 р. (СБУ, 10223).

Ігошина Феодосія Маріївна, 1927 р. н., с. Мала Мильча Вербського р-ну. Українка, освіта початкова, селянка. Прож. с. Мала Мильча Вербського р-ну. Заарешт. 6 липня 1945 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 24 жовтня 1945 р. на 10 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 14 жовтня 1954 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 23 червня 1992 р. (СБУ, 9456).

Коваль Онуфрій Тимофійович, 1915 р. н., с. Велика Мильча Вербського р-ну. Українець, член ОУН, перебував на нелегальному становищі. Заарешт. 23 травня 1946 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР, ч. 2 Указу ПВР СРСР від 19 квітня 1943 р. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 5 вересня 1946 р. на 15 р. каторжних робіт і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 10 жовтня 1956 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 25 травня 1993 р. (СБУ, 12846)

Ковальчук Федір Степанович, 1926 р. н., с. Велика Мильча Вербського р-ну. Українець, освіта 4 кл., рядовий 27 окремого учбового автомобільного полку. Прож. м. Сизрань (Росія). Заарешт. 13 жовтня 1944 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 24 березня 1945 р. на 10 р. ВТТ. Постановою президії Рівненського облсуду від 14 лютого 1990 р. вирок скасовано, справу припинено за відсутністю складу злочину. (ДАРО, 4430).

Копко Ганна Тимофіївна, 1907 р. н., с. Велика Мильча Вербського р-ну. Українка, освіта початкова, селянка. Прож. с. Велика Мильча Вербського р-ну. Заарешт. 28 серпня 1947 р. Обвинувач. за ст. 20-54-1а КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 11 листопада 1947 р. на 10 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 20 лютого 1956 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 10 грудня 1992 р. (СБУ, 10553)

Копко Михайло Андрійович, 1905 р. н., с. Бахів Перемишльського р-ну Дрогобицької обл. Українець, освіта початкова, селянин. Прож. с. Велика Мильча Вербського р-ну. Заарешт. 28 серпня 1947 р. Обвинувач. за ст. 20-54- 1а КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 11 листопада 1947 р. на 10 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 12 липня 1956 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 10 грудня 1992 р. (СБУ, 10553).

Марценюк Варвара Іванівна, 1914  р.  н., с.  Будераж Вербського р-ну. Українка, письменна, селянка. Прож. с.  Велика Мильча Вербського р-ну. Заарешт. 28 серпня 1947  р. Обвинувач. за 322 ст. 20-54-1а КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 11 листопада 1947  р. на 10  р. ВТТ і 5  р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 18 серпня 1955 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 10 листопада 1992 р. (СБУ, 10553).

Марценюк Ольга, 1930 р. н., с. Велика Мильча Вербського р-ну. Українка, освіта 2 кл., селянка. Прож. с.  Велика Мильча Вербського р-ну. Заарешт. 3 липня 1947 р. Обвинувач. за ст. 20-54-1а КК УРСР. Засудж. ОН при МДБ СРСР 14 серпня 1948  р. на 5  р. ВТТ. Померла 15 лютого 1949 р. у ВТТ. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 5 лютого 1993 р. (ДАРО, 5259).

Мельничук Аркадій Пантелеймонович, 1920 р. н., с. Мала Мильча Вербського р-ну. Українець, освіта 3 кл., рядовий 9 зкп 5 зкб. Прож. м. Ставрополь (Росія). Заарешт. 2 вересня 1944 р. Обвинувач. за ст. 58-1а, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 24 березня 1945  р. на 10 р. ВТТ. Звільн. 28 травня 1954 р. Реабіл. прокуратурою Рівненської області від 24 грудня 1992 р. (ДАРО, 5243).

Мельничук Костянтин Матвійович, 1914  р.  н., с.  Мала Мильча Вербського р-ну. Українець, малописьменний, червоноармієць 9 зкп 5 зкб. Прож. м. Ставрополь (Росія). Заарешт. 7 вересня 1944  р. Обвинувач. за ст. 58-1а, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 7 квітня 1945  р. на 5  р. ВТТ. Постановою президії Рівненського облсуду від 16 жовтня 1974  р. вирок скасовано, справу припинено за відсутністю складу злочину. (ДАРО, 3627).

Михальчук Ніна Михайлівна, 1924  р.  н., с. Мала Мильча Вербського р-ну. Українка, освіта 4 кл., селянка. Прож. с. Мала Мильча Вербського р-ну. Заарешт. 9 червня 1945 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 442 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 7 вересня 1945 р. на 10 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 8 січня 1955 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 16 лютого 1993 р. (СБУ, 11560).

Михальчук Степанида Семенівна, 1913  р.  н., с.  Велика Мильча Вербського р-ну. Українка, колгоспниця. Прож. с.  Велика Мильча Вербського р-ну. Заарешт. 16 травня 1950 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 12 серпня 1950  р. 443 на 25  р. ВТТ і 5  р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Ухвалою ВТ ПрикВО від 10 листопада 1954 р. термін покарання знижено до 7 р. ВТТ і 3 р. позбавлення прав. Звільн. 30 квітня 1956 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 25 травня 1993 р. (СБУ, 13046)

Михальчук Хома Пилипович, 1905  р.  н., с.  Мала Мильча Вербського р-ну. Українець, вояк УПА, перебував на нелегальному становищі. Заарешт. 7 червня 1944 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР, ст. 2 Указу ПВР СРСР від 19 квітня 1943 р. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 4 серпня 1944 р. на 20 р. каторжних робіт і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Помер 15 березня 1946  р. у ВТТ. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 10 серпня 1994 р. (СБУ, 15613).

Михащук Василь Олексійович, 1905  р.  н., с.  Мала Мильча Вербського р-ну. Українець, малописьменний, червоноармієць 9 зкп 5 зкб. Прож. м. Ростовна-Дону (Росія). Заарешт. 7 вересня 1944 р. Обвинувач. за ст. 58-1а, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 7 квітня 1945  р. на 5  р. ВТТ. Постановою президії Рівненського облсуду від 16 жовтня 1974  р. вирок скасовано, справу припинено за відсутністю складу злочину. (ДАРО, 3627).

Михащук Дмитро Федорович, 1909  р.  н., с.  Мала Мильча Дубенського р-ну. Українець, освіта 3 кл., рядовий 9 зкп 5 зкб. Прож. м. Ставрополь (Росія). Заарешт. 7 вересня 1944 р. Обвинувач. за ст. 58-1а, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 7 квітня 1945 р. на 5 р. ВТТ. Постановою президії Рівненського облсуду від 21 грудня 1989 р. вирок скасовано, справу припинено за відсутністю складу злочину. (ДАРО, 4043).

Михащук Микола Антонович, 1913  р.  н., с.  Мала Мильча Дубенського р-ну. Українець, освіта 3 кл., рядовий 9 зкп 5 зкб. Прож. м. Ставрополь (Росія). Заарешт. 7 вересня 1944 р. Обвинувач. за ст. 58-1а, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 7 квітня 1945 р. на 5 р. ВТТ. Постановою президії Рівненського облсуду від 21 грудня 1989 р. вирок скасовано, справу припинено за відсутністю складу злочину. (ДАРО, 4043).

Михащук Пантелеймон Денисович, 1919  р.  н., с.  Мала Мильча Дубенського р-ну. Українець, рядовий 9 зкп 5 зкб. Прож. м. Ставрополь (Росія). Заарешт. 7 вересня 1944 р. Обвинувач. за ст. 58-1а, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 7 квітня 1945 р. на 3 р. ВТТ. Постановою президії Рівненського облсуду від 21 грудня 1989  р. вирок скасовано, справу припинено за відсутністю складу злочину. (ДАРО, 4043).

Михащук Петро Йосипович, 1909  р.  н., с.  Мала Мильча Дубенського р-ну. Українець, освіта 3 кл., рядовий 9 зкп 5 зкб. Прож. м. Ставрополь (Росія). Заарешт. 7 вересня 1944 р. Обвинувач. за ст. 58-1а, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 7 квітня 1945 р. на 5 р. ВТТ. Постановою президії Рівненського облсуду від 21 грудня 1989 р. вирок скасовано, справу припинено за відсутністю складу злочину. (ДАРО, 4043).

Панчук Дмитро Федорович, 1927  р.  н., с.  Мала Мильча Вербського р-ну. Українець, освіта 4  кл., селянин. Прож. с.  Мала Мильча Вербського р-ну. Заарешт. 8  січня 1946  р. Обвинувач. за за ст.  54-1а, 54-11 КК УРСР, ст.  2 Указу ПВР СРСР від 19 квітня 1943 р. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 10 липня 1946 р. на 15 р. каторжних робіт з конфіскацією майна. Звільн. 21  серпня 1956  р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 25 листопада 1992 р. (СБУ, 10777).

Панчук Дмитро Федорович, 1927  р.  н., с.  Мала Мильча Вербського р-ну. Українець, освіта 4  кл., селянин. Прож. с.  Мала Мильча Вербського р-ну. Заарешт. 8  січня 1946  р. Обвинувач. за за ст.  54-1а, 54-11 КК УРСР, ст.  2 Указу ПВР СРСР від 19 квітня 1943 р. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 10 липня 1946 р. на 15 р. каторжних робіт з конфіскацією майна. Звільн. 21  серпня 1956  р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 25 листопада 1992 р. (СБУ, 10777).

Панчук Семен Григорович, 1920  р. н., с.  Мала Мильча Вербського р-ну. Українець, освіта 6  кл., рядовий 9 зкп 5 зкб. Прож. м. Ставрополь (Росія). Заарешт. 7  вересня 1944  р. Обвинувач. за ст.  58-1а, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 21 травня 1945 р. на 8 р. ВТТ. Постановою президії Рівненського облсуду від 12 квітня 1967 р. вирок скасовано, справу припинено за відсутністю складу злочину. (ДАРО, 3559).

Панчук Федір Григорович, 1901 р. н., с.  Мала Мильча Вербського р-ну. Українець, рядовий 9 зкп 5 зкб. Прож. м. Ставрополь (Росія). Заарешт. 7 вересня 1944 р. Обвинувач. за ст. 58-1а, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 21  квітня 1945  р. на 8  р. ВТТ. Ухвалою ВТ ПКВО від 29  жовтня 1956  р. вирок скасовано, справу припинено за відсутністю складу злочину. (СБУ, 14907).

Петлицький Микола Гнатович, 1886  р.  н., с.  Велика Мильча Вербського р-ну. Українець, селянин. Прож. с.  Підбрусинь Вербського р-ну. Заарешт. 3 жовтня 1944 р. Обвинувач. за ст. 20-54- 1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 11  січня 1945  р. на 10  р. ВТТ і 5  р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 21  вересня 1954  р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 26  лютого 1992  р. (СБУ, 7484).

Поліщук Олександр Іванович, 1928 р. н., с. Велика Гнійниця Плужненського р-ну Кам’янець-Подільської обл. Українець, освіта 4  кл., селянин. Прож. с.  Велика Мильча Вербського р-ну. Заарешт. 25  вересня 1946  р. Обвинувач. за ст.  54-1а, 54-11 КК УРСР. Постановою УМВС у Рівненській обл. від 9  жовтня 1946  р. справу припинено, з-під варти звільн. 12  жовтня 1946  р. Постановою прокуратури Рівненської обл. від 3 лютого 1994 р. справу припинено за відсутністю складу злочину. (ДАРО, 2761).

Сидорович Юзеф Андрійович, 1918  р.  н., с.  Мильча Дубенського р-ну. Поляк, освіта 7 кл., пожежник міської пожежної охорони. Прож. м. Дубно, вул. Цегельна, 31. Заарешт. 28  березня 1940  р. Обвинувач. за ст. 54-2, 54-11 КК УРСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 29  березня 1941  р. на 8  р. ВТТ. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 15 листопада 1989 р. (ДАРО, 1003).

Сіранчук Олександр Панькович, 1930  р.  н., с.  Велика Мильча Вербського р-ну. Українець, освіта 1 кл., колгоспник к-пу ім. Хрущова. Прож. с.  Велика Мильча Вербського р-ну. Заарешт. 6  березня 1950  р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 20 травня 1950 р. на 10 р. ВТТ і 5  р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Ухвалою ВК ВС СРСР від 30  жовтня 1954  р. термін покарання знижено до 5  р. ВТТ. Звільн. 10  грудня 1954  р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 16  cічня 1992  р. (СБУ, 6705).

Сіранчук Ольга Йосипівна, 1927  р.  н., с.  Велика Мильча Вербського р-ну. Українка, освіта початкова, селянка. Прож. с.  Велика Мильча Вербського р-ну. Заарешт. 25 жовтня 1946 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 17 грудня 1946 р. на 10 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 10  березня 1956  р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 31 cічня 1992 р. (СБУ, 6643).

Стецюк Яків Васильович, 1908 р. н., с.  Мала Мильча Вербського р-ну. Українець, освіта 1 кл., рядовий 9 зкп 5 зкб. Прож. м. Ставрополь (Росія). Заарешт. 7  вересня 1944  р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 7 квітня 1945 р. на 5 р. ВТТ. Постановою президії Рівненського облсуду від 21 грудня 1989 р. вирок скасовано, справу припинено за відсутністю складу злочину. (ДАРО, 4043).

с. Пирятин

Бондарчук Петро Павлович, 1904 р. н., с. Пирятин Вербського р-ну. Українець, освіта 3 кл., червоноармієць 83 зсп 28 зсд. Заарешт. 22 липня 1944 р. Обвинувач. за ст. 58-1а, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС 324 СРСР 13 січня 1945 р. на 10 р. ВТТ. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 14 червня 1993 р. (ДАРО, 5517).

Вітковський Лех-Юрій Людвикович, 1917 р. н., м. Вінниця. Поляк, освіта середня, вчитель Пирятинської школи. Прож. х. Пирятин Вербського р-ну. Заарешт. 4 жовтня 1940 р. ОВ НКВС КОВО. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-2, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ КОВО 12 грудня 1940 р. до ВМП – розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 26 березня 1941 р. у м. Київ. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 16 грудня 1991 р. (СБУ, 6274).

Войтов Володимир Павлович, 1913 р. н., с. Пирятин Вербського р-ну. Українець, освіта 2 кл., рядовий 83 зсп 28 зсб. Прож. м. Новочеркаськ. Заарешт. 27 травня 1944 р. Обвинувач. за ст. 58-1а, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 19 серпня 1944 р. на 8 р. ВТТ. Реабіл. постановою президії Рівненського облсуду від 6 червня 1990 р. (ДАРО, 4634).

Войтов Олександр Леонтійович, 1902 р. н., с. Пирятин Вербського р-ну. Українець, освіта 3 кл., рядовий 83 зсп 28 зсб. Прож. м. Новочеркаськ. Заарешт. 27 травня 1944 р. Обвинувач. за ст. 58-1а, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 19 серпня 1944 р. на 8 р. ВТТ. Реабіл. постановою президії Рівненського облсуду від 6 червня 1990 р. (ДАРО, 4634).

Гнатюк Марія Григорівна, 1925 р. н., с. Пирятин Вербського р-ну. Українка, освіта 3 кл., селянка. Прож. с. Малі Сади Дубенського р-ну. Заарешт. 2 жовтня 1944 р. Обвинувач. за ст. 54-1а КК УРСР. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 27 лютого 1945 р. на 10 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 25 червня 1953 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 16 червня 1992 р. (СБУ, 8838)

Гончарук Петро Васильович, 1910 р. н., с. Пирятин Вербського р-ну. Українець, освіта 3 кл., селянин. Прож. с. Пирятин Вербського р-ну. Заарешт. 6 травня 1944 р. Вербським РВ НКВС. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР, ст. 2 Указу ПВР СРСР від 19 квітня 1943 р. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 13 листопада 1944 р. на 20 р. каторжних робіт і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Помер 1 березня 1945 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 30 грудня 1991 р. (СБУ, 6130).

Гроголь Василь Павлович, 1920 р. н., с. Пирятин Вербського р-ну. Українець, освіта 4 кл., червоноармієць 83 зсп 28 зсд. Заарешт. 22 липня 1944 р. Обвинувач. за ст. 58-1а, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 13 січня 1945 р. на 8 р. ВТТ. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 21 березня 1993 р. (ДАРО, 5517)

Дацюк Василь Трохимович, 1931 р. н., с. Пирятин Вербського р-ну. Українець, освіта 4 кл., селянин. Прож. с. Білогородка Вербського р-ну. Заарешт. 13 жовтня 1950 р. Вербським РВ МДБ. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 30 листопада 1950 р. на 25 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 21 червня 1956 р. за рішенням комісії ПВР СРСР від 24 березня 1956 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 27 січня 1992 р. (СБУ, 7259).

Дацюк Володимир Іванович, 1927 р. н., с. Пирятин Вербського р-ну. Українець, учасник УПА, перебував на нелегальному становищі. Заарешт. 10 березня 1945 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР, ст. 2 Указу ПВР СРСР від 19 квітня 1943 р. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 13 червня 1945 р. на 20 р. каторжних робіт з конфіскацією майна. Звільн. 29 жовтня 1954 р. за ухвалою ВС Комі АРСР від 6 жовтня 1954 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 8 лютого 1993 р. (СБУ, 11455).

Добровольська Степанида Федорівна, 1913 р. н., х. Адамівка Пирятинської сільради Вербського р-ну. Українка, неписьменна, колгоспниця. Прож. х. Адамівка Вербського р-ну. Заарешт. 16 вересня 1949 р. Вербським РВ МДБ. Обвинувач. за ст. 20-54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ОН при МДБ СРСР 22 лютого 1950 р. на 10 р. ВТТ. Звільн. 20 травня 1956 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 5 квітня 1992 р. (ДАРО, 4957)

Добровольський Микола Устинович, 1914 р. н., с. Пирятин Вербського р-ну. Українець, освіта 1 кл., селянин. Прож. х. Адамівка Пирятинської сільради Вербського р-ну. Заарешт. 9 березня 1948 р. Вербським РВ МДБ. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ОН при МДБ СРСР 10 липня 1948 р. на 10 р. ВТТ. Звільн. 3 квітня 1956 р. Постановою 358 президії Рівненського облсуду від 17 січня 1990 р. вирок скасовано, справу припинено за недоведеністю складу злочину. (СБУ, 5170).

Кирильчук Володимир Григорович, 1924 р. н., с. Пирятин Вербського р-ну. Українець, освіта 3 кл., рядовий 83 зсп 28 зсб. Прож. м. Новочеркаськ Ростовської обл. (Росія). Заарешт. 27 травня 1944 р. Обвинувач. за ст. 58-1а, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 19 серпня 1944 р. на 8 р. ВТТ. Ухвалою ВТ ПрикВО від 21 грудня 1962 р. вирок скасовано, справу припинено. (ДАРО, 4634).

Кликоцький Павло Іванович, 1906 р. н., с. Пирятин Вербського р-ну. Українець, малописьменний, військовополонений. Прож. табір №8б у м. Лянцдорф (Німеччина). Заарешт. 25 травня 1941 р. під час переходу кордону СРСР з боку Німеччини. Обвинувач. за ст. 80 КК УРСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 13 лютого 1943 р. на 3 р. ВТТ. (ДАРО, 3033).

Кликоцький-Мартинюк Савелій Феодосійович, 1916 р. н., с. Пирятин Вербського р-ну. Українець, перебував на нелегальному становищі. Заарешт. 1 листопада 1944 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ МВС Рівненської обл. 25 грудня 1944 р. до ВМП – розстрілу з конфіскацією майна. Ухвалою ВК ВС СРСР від 6 січня 1945 р. ВМП замінено на 20 р. каторжних робіт і 5 р. позбавлення прав. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 23 липня 1993 р. (СБУ, 13468).

Кутульський Петро Михайлович, 1927 р. н., с. Пирятин Вербського р-ну. Українець, селянин. Прож. с. Пирятин Вербського р-ну. Заарешт. 19 липня 1944 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 7 вересня 1944 р. до ВМП – розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 10 січня 1945 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 26 листопада 1993 р. (СБУ, 14773).

Оксенчук Ананій Тимофійович, 1924 р. н., с. Пирятин Дубенського р-ну. Українець, освіта 4 кл., рядовий 383 зсп. Прож. м. Смоленськ (Росія). Заарешт. 17 липня 1944 р. Обвинувач. за ст. 58-1а, 58-11 КК УРСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 19  травня 1945  р. на 10  р. ВТТ. Звільн. 17  травня 1954  р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 18 квітня 1992 р. (СБУ, 8009).

Подворний Василь Євгенович, 1921  р.  н., с.  Пирятин Вербського р-ну. Українець, освіта 3  кл., рядовий 83 зсп 28 зсб. Прож. м. Новочеркаськ (Росія). Заарешт. 27  травня 1944  р. Обвинувач. за ст. 58-1а, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 19  серпня 1944  р. на 10  р. ВТТ. Постановою президії Рівненського облсуду від 6 червня 1990 р. вирок скасовано, справу припинено за відсутністю складу злочину. (ДАРО, 4634).

Стадничук Федір Іванович, 1907  р.  н., с.  Пирятин Вербського р-ну. Українець, освіта 4 кл., рядовий 83 зсп 28 зсб. Прож. м. Новочеркаськ (Росія). Заарешт. 27 травня 1944 р. Обвинувач. за ст. 58-1а, 58-11 КК РРФСР. Засудж. ОН при НКВС СРСР 19  серпня 1944  р. на 10  р. ВТТ. Ухвалою ВТ ПрикВО від 21  грудня 1962 р. вирок скасовано, справу припинено за відсутністю складу злочину. (ДАРО, 4634).

 

Завжди пам’ятай минуле.
                                                       Стацій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Упорядкувала - Олеся Онищук

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора